Ознаки хорошої книги – найважливіші критерії оцінки
Що таке хороша книга? Захоплюючий сюжет чи оригінальна мова? Почуття гумору і загадковість чи серйозність і спонукання до роздумів? Чи все залежить від суб’єктивних очікувань і почуттів читача, або ж від літературних премій та імені автора? Якими є ознаки хорошої книги?
Хороша книга – це яка саме книга?
Для кожного з нас поняття “хороша книга” може означати щось зовсім інше. Комусь подобаються криваві кримінальні історії, комусь – зворушливі історії кохання. Хтось цінує легку розважальну літературу, а для когось мірилом хорошої книги є довгі та складні речення, над якими він може думати ще кілька годин після прочитання. Хто має рацію? Яка книга справді хороша?
Якщо прийняти за істину латинську максиму “de gustibus non disputandum est” (про смаки не сперечаються), то хороша книжка – це та, яка подобається читачеві, і не варто задаватися питанням, чий смак кращий.
Тож чи є поняття хорошої книжки лише питанням суб’єктивного відчуття? І так, і ні. Адже окрім індивідуальних вподобань читача, мають значення й універсальні якості хорошої книги.
Універсальні характеристики хорошої книги
Незалежно від того, який жанровий різновид роману (наприклад, кримінал, романтика, фентезі) цінує конкретний читач, ми можемо виділити кілька характеристик хорошої книги, які цінують усі.
Цікава історія
Це не зовсім об’єктивна характеристика, оскільки те, що один читач знайде зворушливим, іншому може здатися нудним і нудним. Однак саме на цікавих, захопливих історіях будуються оповідання та романи. Саме навколо них розгортається сюжет, через них ми знайомимося з персонажами, і саме вони є «стрижнем» – тим, що затягує і змушує нас читати далі, хочеться знати, як складеться доля героїв, які рішення вони приймуть, чим все це закінчиться.
Виразні персонажі
Це стосується, перш за все, головного героя, але про другорядних персонажів також не варто забувати. Персонажі повинні викликати емоції і бути справжніми. Звичайно, це не означає, що ви повинні писати історії, засновані лише на фактах і описувати реальні пригоди конкретних людей. Йдеться про те, що читач повинен повірити в персонажа, мати конкретне уявлення про героїв, про психологію персонажа. Читач повинен пізнати персонажа, а для цього читач повинен відчути, що він добре його знає.
Створення характерного протагоніста – один з найскладніших елементів творчого процесу.
Місце дії
Незалежно від того, чи маємо ми справу з фантастичним романом, романтикою чи трилером, місце дії має бути реалістичним, виразним, «відчутним». Місце дії повинно мати характер і бути тлом для всієї історії. Це надає їй реалістичності та розпалює уяву читача. Однак слід бути обережним, щоб не переборщити з кількістю детальних, непотрібних описів. Знайти баланс – це ключ до успіху.
Діалоги
Цікаві розмови можуть не лише урізноманітнити сюжет і надати йому певної динаміки, а й, перш за все, дозволити читачам ще краще пізнати персонажів. «Свідок» таких розмов дозволяє ще більше зануритися в сюжет, історію, стиль персонажів, щоб у читача склалося враження, що ви дійсно знаєте їх.
Діалоги мають бути природними, непідробними, невимушеними. Романи, сповнені штучних і манірних розмов, які не мали б права на існування в реальному житті, мають мало шансів бути оціненими читачами.
Наратор
Це голос, який веде читача. Перераховуючи характеристики хорошої книги, не можна забувати про такий важливий елемент, як оповідь. Якщо вона дратує читача, йому, швидше за все, буде важко дочитати до кінця, не кажучи вже про те, щоб вважати книгу хорошою і гідною рекомендації.
Наратор надає роману форму і впливає на його естетику. Ми можемо розрізнити чотири типи оповіді:
- всезнаючий наратор – оповідач знає все, знає персонажів, їхню психіку, їхні думки, знає, якими мотивами вони керуються;
- прямий (першоособовий) наратор – один із персонажів роману, може бути головним героєм;
- наратор-свідок – описує події подібно до всезнаючого наратора, але тільки ті події, свідком яких він є ззовні, тому не може описувати думки персонажів;
- імпліцитний наратор – у читача складається враження, що історія виникає сама по собі, послідовні елементи з’являються плавно, ніби ніякої оповіді взагалі не було.
Ознаки хорошої книги з точки зору автора, видавця та читача
Ми вже знаємо, які елементи книги важливі для читача, але для автора і видавця важливо дещо інше. Щось, чим читач абсолютно не керуватиметься у своїй оцінці. Наприклад, автор, думаючи про хорошу книгу, може хотіти розповісти свою історію, шокувати читачів або просто думати про те, як заробити на бестселері. Для видавця поняття хорошої книги зазвичай асоціюється з прибутковістю та доходами видавництва.
Ці відмінності в очікуваннях і вимогах читачів, авторів і видавців ще більше ускладнюють об’єктивне визначення якостей хорошої книги.
Підсумок
- Важко однозначно визначити ознаки хорошої книги, оскільки найбільше значення мають суб’єктивні вподобання читачів.
- Серед універсальних характеристик хорошої книги можна виділити: цікавий сюжет, виразні персонажі, особливе місце для сюжету, природні діалоги та цікава оповідь.
- Можливо, неможливо знайти спільні характеристики хорошої книги, які б однаково важили для читача, автора і видавця, оскільки вони зазвичай мають абсолютно різні критерії оцінювання.
Залишити відповідь