Інтерв’ю – як його провести та написати?

Що таке інтерв’ю?

Це дає можливість отримати детальну інформацію про конкретну особу (або групу осіб), її спогади, погляди, події, пов’язані з нею, та плани на майбутнє. Інтерв’ю може бути зосереджене на:

• біографії та досягненнях конкретної особи (наприклад, автора книги);
• важливі події, починання, до яких людина має безпосереднє відношення або про які вона знає (представник компанії, фахівець у певній галузі).

Інтерв’ю дає можливість отримати так звану інформацію з перших рук.

Підготовка до співбесіди

Незалежно від того, чи цікавить вас сама людина або певна тема, респондент буде вашим головним героєм, і вам потрібно належним чином підготуватися до зустрічі, визначити аудиторію та мету (напрямок) розмови.

Особа

Вибір респондента має бути добре продуманим.

Звісно, ви можете взяти інтерв’ю у відомої людини. У такому випадку ключовими моментами є ті, що стосуються її біографії та досягнень, а не її поглядів на певну тему. За винятком випадків, коли саме погляди цікавлять вас найбільше, і ви знаєте, що вони будуть цікавити і ваших читачів.

Знання

Для цікавої розмови недостатньо прочитати побіжну інформацію про гостя або конкретний випадок. Іноді доводиться продиратися крізь величезну кількість матеріалу. Це дозволить вам поставити конкретні запитання, які допоможуть витягти цінну, цікаву інформацію. Це також ваш шанс справити гарне враження як на респондента, так і на читачів.

Окрім найбільш важливих, відомих фактів, спробуйте знайти менш очевидні. Однак, якщо ви дбаєте про комфорт інтерв’юйованого, не витягуйте компрометуючу інформацію з минулого.

Проявляйте професіоналізм, робіть нотатки та готуйте запитання. Пам’ятайте, що ви також повинні бути готові до несподіваних відповідей. Тому, чим більше знань ви маєте, тим більше шансів скористатися такими ситуаціями і витягнути ще більш детальну інформацію.

Як домовитися?

Найкраще шукати контакти на офіційних сайтах. З представниками компаній, директорами, генеральними директорами (якщо на сайтах немає прямих номерів) можна спробувати домовитися про зустріч через секретаріат. У випадку з артистами, як правило, необхідно зв’язатися з менеджером.

Не бійтеся! Навіть якщо хтось не погодиться з першого разу, ви можете перепитати через деякий час.

Місцезнаходження

Іноді також згадують про інтерв’ю електронною поштою, але надання письмових відповідей на низку запитань дещо відрізняється від ідеї інтерв’ю.

У випадку живих зустрічей, вибір місця проведення інтерв’ю, як правило, вирішує ваш співрозмовник. Він може запросити вас до себе додому або на роботу, або запропонувати зустрітися в улюбленому кафе чи ресторані. Пам’ятайте, що сприятлива обстановка та невимушена атмосфера можуть суттєво вплинути на перебіг вашого діалогу, дискусії, обміну думками.

Обладнання

На особисту зустріч, найбільш традиційну форму інтерв’ю, ви можете взяти з собою лише блокнот і ручку, хоча диктофон, безсумнівно, полегшить вам роботу. Однак ви можете виявити, що запис потурає вашому співрозмовнику, і в такому випадку набагато краще відмовитися від нього і записувати відповіді від руки.

Для проведення інтерв’ю за допомогою миттєвих повідомлень, очевидно, потрібен комп’ютер з камерою і мікрофоном, а також доступ до Інтернету.

Як проводити співбесіду?

Згода на співбесіду – це вже частина успіху, але попереду у вас ще багато роботи. Будьте готові до того, що навіть якщо ви добре знаєте певну тему, співбесіда може вас здивувати. Воно може піти в зовсім іншому напрямку, тому будьте готові до того, що ви можете відступити від сценарію.

З чого почати?

Все готово? Маєте записи і знаєте, що хочете запитати? Чудово, але зробіть паузу. Спробуйте створити невимушену атмосферу.

1. Привітайтеся.
2. Почніть невимушену розмову, не пов’язану з зустріччю (small talk).
3. Замовте щось випити або поїсти (якщо ви зустрілися в кафе/ресторані).
4. Якщо ви відчуваєте, що ваш гість вже розслабився, ви можете пояснити йому, що саме вас цікавить і де це буде використано.
5. Якщо ви хочете використати диктофон, запитайте співрозмовника, чи згоден він на запис.
6. Ви можете починати!

Що потрібно мати на увазі?

Якщо настав час ставити запитання і ви дбаєте про хороший матеріал, пам’ятайте про кілька важливих правил.

1. Не ставте закритих питань!
   Ідея полягає в тому, щоб отримати більше, ніж відповідь «так» чи «ні». Тому, щоб з’ясувати погляди респондента, замість того, щоб питати, подобається йому щось чи не подобається, запитайте, що він думає про певне явище. Це дасть змогу опитуваному розвинути думку.
2. Використовуйте відносно просту мову.
   Довгі, складні та заплутані запитання можуть збити з пантелику та викликати нетерпіння вашого співрозмовника. Крім того, є ризик отримати неадекватну відповідь, репліки чи інші непередбачувані наслідки.
3. Не підказуйте відповіді.
   Натякаючи на відповіді, ви можете не дізнатися, про що думає ваш співрозмовник, а почути лише те, що ви очікуєте від нього або те, що ви очікуєте від нього почути.
4. Не засипайте питаннями.
   Спроба відповісти на занадто багато питань одночасно може бути погано сприйнята, а також може швидко втомити співрозмовника. Будьте терплячі і дайте йому час подумати.
5. Ставте допоміжні запитання.
   Це спосіб показати співрозмовнику, що ви зацікавлені в тому, що він хоче сказати, а також ваш шанс повернути його до основної теми, якщо він занадто далеко відійде від неї.
6. Подбайте про те, щоб завершити розмову.
   Якщо ви відчуваєте, що отримали достатньо матеріалу, переконайтеся, що ви добре завершили розмову. Можливо, вам вдасться почути кілька цікавих анекдотів або респондент поділиться цікавими роздумами, які стануть чудовим завершенням.Подякуйте інтерв’юеру за зустріч.

Як написати інтерв’ю крок за кроком?

Проведення інтерв’ю дозволило вам отримати певний матеріал, але тільки після відповідної обробки він буде придатний для публікації.

1. Транскрипція.
   Якщо розмова була записана, ви повинні її розшифрувати. Ви можете зробити це самостійно (наприклад, за допомогою безкоштовної програми oTranscribe) або попросити когось іншого зробити це за вас. Існують також спеціальні програми для транскрибування (наприклад, VoiceNote), але вам слід ретельно перевіряти транскрипт, отриманий за допомогою них.
2. Конструювання та редагування.
   Транскрибоване інтерв’ю (або нотатки, зроблені під час інтерв’ю) формує скелет опублікованого інтерв’ю. Тепер на вас чекає творча робота. Ви повинні скласти гармонійне ціле на основі розмови. Пам’ятайте, що розмовна мова підпорядковується дещо іншим правилам, ніж письмова. Подбайте про правильну стилістику, граматику, розробіть ментальні ярлики, замінюйте повтори синонімами тощо. Закінчивши, залиште готовий матеріал на 2-3 дні, перечитайте його ще раз і перегляньте.😉
3. Авторизація.
   Буде гарним жестом, якщо ви надасте матеріал для авторизації, навіть якщо респондент не просив про це. Це дасть йому можливість виправити будь-які фактичні помилки або вилучити інформацію, яку, поміркувавши, він не хоче розкривати. Якщо текст повертається до вас з великою кількістю виправлень або ви шкодуєте про деякі пасажі, які хотіли викинути, поговоріть про це з респондентом, можливо, вам вдасться переконати його в правильності своєї ідеї.
4. Вичитування та редагування.
   Текст після авторизації, як правило, потребує виправлення та доопрацювання. Це завершальний елемент вашої роботи. Якщо інтерв’ю має бути опубліковане в газеті чи книзі, воно, як правило, ще проходить через “інші руки” (професійну коректуру, редагування).